 |
 |
 |
 |
 |
|||||||||||||
 |
 |
 |
|
||||||||||||||
 |
|
||||||||||||||||
 |
 |
|
|||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
 |
 |
 |
 |
|
|||||||||||||
 |
|
||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
 |
|
||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
 |
 |
 |
 |
|
|||||||||||||
прогулки улицами Киева Святыни Киева памятные места и фонтаны Киева водные просторы города киевские мосты окраины Киева утерянные сокровища Киев и его жители учебный отдел события киевские О, чудо техники праздники в Любимом Городе правила светских приличий гардероб или модные тенденции развлечения по-киевски стихийные бедствия статьи о чем писала пресса (первоисточники) рекламные взгляды в прессе виды Киева выставка старинных открыток старые книги о Киеве киевские путеводители 
|
|
|
|||||
На північ від середньовічного Києва, в місці,
що звалося Дорогожичі, чернігівський князь Всеволод
ІІ Ольгович в 1136-1146 роках заснував Кирилівський
монастир й збудував церкву святого Кирила та церкву
присвячену великомученикам Борису і Глібу. За літописними
згадками відомо, що при монастирі існував княжий двір. На
жаль, його місцезнаходження невідоме, й ми можемо лише
припускати: чи він знаходився на території монастиря чи неподалік
від нього.
Після татарської навали Кирилівська чернеча обитель
опинився в занедбанні, однак продовжувала діяти. Це був
останній збудований монастир в Києві до
часів монголо-татарської навали
В XVIII столітті, після пожежі 1734 року будівельні
роботи в монастирі провадив київський архітектор Іван
Григорович-Барський. Його безпосереднім завданням було
побудова стіни довкола монастиря, вежі з брамою
та ряд інших монастирські будівлі.
Мурована надбрамна церква-дзвіниця як головний вхід до
Кирилівського монастиря була споруджена І. Григоровичем-Барським в 1760 році.
Вона була поєднанням високої дзвіниці з брамою
внизу і каплицею на рівні другого поверху. Два нижні
поверхи будівлі творили форму три частинної української
церкви з дзвіницею на середній частині. Ця композиція дала
струнку й дуже витончену архітектурну форму з двома
апсидоподібними низькими додатками з обох боків.
Фасади будівлв мали декоровані фасади у стильових
формах бароко та рококо. Тут були застосовані характерні
для творчості архітектора пучки пілястр і півколон
композитного ордера, розкріповані антаблементи з багатообломними
карнизами, характерні пластичні форми надвіконних сандриків,
елементи штукатурного ліплення. Баня дзвіницю була
дуже пластичною з люкарними, ліхтариком і шпилем.
В 1849-1850 роках після пожежі дзвіниця
була відбудована із незначними змінами.
В 1929 році територію монастиря було оголошено
державним заповідником. Однак, це не завадило в 1937
році розібрати по цеглинам мури, браму та дзвіницю Кирилівського монастиря.
В 1963 році Кирилівська церква оголошена архітектурною пам'яткою УРСР
©«Вашъ Кіевъ», 2005-2007
Для интернет-изданий: при использовании
материалов с проекта «Вашъ Кіевъ»
обязательно указывать гиперссылку на сайт
«www.oldkiev.info»
Использование фотоматериалов сайта www.oldkiev.info в коммерческих целях ЗАПРЕЩЕНО!
Электронный адрес: info@oldkiev.info
