|
Стаття підготовлена проектом "Вашъ Кіевъ"
«www.oldkiev.info»
Вулиця тисячі магазинів.
автор: Анатолій Макаров
Переміщення капіталів на Хрещатик не залишилось
поза увагою подільських підприємців. Услід за
переселенцями з розшарпаного Бібіковим Печерська
сюди ж зі Спаської й Олександрійської вулиць,
Контрактової та Житньої площ перекочовують цілком
благополучні фірми.
У "Киевских губернских ведомостях" 1850-х
років нерідко зустрічаються повідомлення такого характеру:
"Цим маю честь сповістити шановній публіці,
що я в Києві знову Відкрив винний магазин. Також
маю депо сигар і цигарок, які при значних покупках
продаються із знижкою В ціні [...] У Подільській та
Печерській частях нині льохів не маю, а продаж
відбуватиметься лише в моєму магазині на великій
Хрещатицькій вулиці, в будинку п. Ейсмана, поміж
головним Входом і магазином купця Барського. 1 серпня 1854 р. Е. Шітц".
Або: "Магазин М. Унгера з Вільни, що був
донедавна на Подолі в домі Серебряникова, знаходиться
від цього числа під назвою "Віленський магазин" на
Хрещатику в будинку Багреева, навпроти "Англійського"
готелю й має рекомендувати шановній публіці у великій
кількості галантерейні, оптичні, косметичні й англійські
сталеві речі і т. ін.".
Упродовж двох десятиліть торговий Хрещатик ледь
не щодня прикрашався новими вивісками, вітринами. У
1840-х роках він уже набуває особливої ошатно-святкової
зовнішності, якої не мала жодна київська вулиця. 1853
року губернська газета могла констатувати: "Хрещатик вже
самобутній й, подібно до людини, має свою фізіономію,
з якої можна скласти уяву про саме місто", - тобто
сучасне європейське місто, яке може собі дозволити мати
цілком фешенебельний і навіть розкішний торговий центр.
У людей, які мали змогу побачити Хрещатик через
інтервал у 5-ть років, складалося враження, що кияни
раптом розбагатіли й тепер спроможні витрачати великі
гроші на такі речі, про які в інших містах і мріяти не наважуються.
"Великий клас мешканців, - писав 1850 року поет
Афанасьєв-Чужбинський, - у зв'язку із наявними тут [у Києві]
різноманітними управліннями, порівняно з іншими містами
численніший, а тому й предметів споживання, предметів розкоші
розкуповується тут більше, ніж в інших містах. Найкращі
магазини містяться на Хрещатику: фінке, "Німецький",
"Санктпетербурзький", Барського. У цих магазинах можна
знайти все, що потрібно для щоденного життя, для задоволення
розкоші й мод. І звичайно, слід визнати першість магазину фінке,
у якому й чудова кондитерська, і всі кращі закордонні вироби
[...] Прикажчики й продавці, як правило, вельми ввічливі,
запобігливі, і якщо якась річ придбана в магазині фінке,
будьте певні, що вона доброї якості. У "Санктпетербурзькому"
теж хороші речі, але там поводяться з покупцями не зовсім чемно.
Магазинів дамського вбрання безліч у всіх частинах міста,
крамничок з рукавичками теж, але якщо ви бажаєте мати паризькі
рукавички, то відшукаєте їх у фінке або в перукаря Огюста,
який теж завів магазин галантерейних виробів [...] Кондитерських
багато, але кращі - фінке, Розмінтальського й Беккера. У
Розмінтальського чудово опоряджена кімната для дам з розкішними
меблями, квітами й маленьким водограєм".
Незабутнє враження справляв Хрещатик у передсвяткові дні,
коли у вітринах магазинів влаштовувались виставки кращих товарів.
"Ковбасник Вебер, - писав літописець київського побуту
Альфред фон-Юнк, - також щорічно [...] до Різдва влаштовує в
себе виставку різноманітних сортів ковбас, окостів,
фаршированих гусей, качок, поросят і т. ін. Увійшовши до
магазину, мимоволі посміхаєшся, побачивши свинячу голову у
віночку з троянд або окіст, прикрашений фіалками. Кожного
року він готує що-небудь нове. Нас дещо дивує вміння Вебера
давати назви, наприклад: якщо в нього з'явиться ковбаса під
назвою "Аристократ" або "Мортаделла", не думайте, що це давні
винаходи. Ні! Це нові сорти, винайдені ним і виготовлені з великим смаком.
Головна торгівля зосереджена на Хрещатику. Величезні
будівлі зайнято під магазини, влаштовані на кошти петербурзьких, -
із дзеркальним суцільним склом, за яким для перехожих фланерів
виставлене все, що є в магазині: різні вишукані дрібнички, модні
речі, золото, бронза, срібло; кожен чоботар, найжалюгідніший
лампівник має свій магазин, і нема такого куточка в будинку,
який би не приносив хазяїну добрі гроші. Незважаючи на цей
надмір магазинів й неймовірні ціни за їх оренду, нові
з'являються весь час. Уся торгівля з Подолу й Печерська
переселилася на Хрещатик".
|
