|
Стаття підготовлена проектом "Вашъ Кіевъ"
«www.oldkiev.info»
СПАСЬКА, 12
Будинок за цією адресою належав
київському 1-ї гільдії купцю
Тев'є Мойсейовичу Апштейну.
Ця одноповерхова, з підвалом,
Г-подібного плану споруда своїм дещо
незвичним виглядом нагадує водночас і
представницький особняк, і шикарну крамницю.
Симетричний фасад з високими заскленими дверима
парадного входу в центрі та з великими, схожими
на вітрини, вікнами обабіч, розкреповано й
декоровано в дусі неоампір. Цей стиль набув
поширення в архітектурі 1910-х рр., і особняк
на Спаській, 12 нагадує також особняк на Шовковичній,
14. Портал парадних дверей оформлено парою тричвертних
колон з капітелями іонічного ордера, що тримають
розвинений антаблемент з розірваним фронтоном та
великим ліпленим картушем. Значно стриманіше
оздоблено бічний, дворовий фасад.
А на тлі глухого парапету, позначеного
декоративними ампірними вазами, дано в
обрамуванні акантового листя зображення
металовиробів швелера, зубчастого коліщатка,
ланцюгів тощо. Це мало символізувати рід занять
власника особняка: тут містилися контора і
правління акціонерного товариства "Т. М. Апштейн
і сини для залізотехнічної торгівлі та
лісопромисловості". Товариство, засноване 1890 р.,
було трансформовано в акціонерне 1913 р.
Основний капітал становив 1,3 млн руб.
Виробництво (два тартаки) розміщувалося
на Кухмістерській слобідці, дров'яні склади в
Київській гавані, а торгові склади "Залізо" на вул.
Волоській, ріг Хорива, 26/19 та на Спаській, 12.
Технічний відділ мав адресу: Хрещатик, 2, а сам
Тев'є Мойсейович у 1910-х рр. мешкав на Липках, в
особняку, побудованому архітектором Е. Брадтманом
для купця С. Аршавського - вул. Лютеранська, 23. Т.
Апштейну належав також прибутковий будинок
по Хрещатицькому провулку, 7.
Підприємцями були й інші Апштейни: Льву
Мойсейовичу, київському 2-ї гільдії купцю, належав
великий прибутковий будинок по вул. В. Васильківській,
40, син Тев'є - Яків, київським 2-ї гільдії купець,
мав цвяховий заклад на Глибочиці, 16, інші сини були
при батьківському товаристві, а на сина Соломона
записано дачу в Пуща-Водиці.
Зі встановленням у Києві радянської влади
у лютому 1919 р. комсомольські активісти організували
в націоналізованому особняку Т. Апштейна молодіжний
клуб. Тут читалися лекції й доповіді, працювала
бібліотека та гуртки художньої самодіяльності. А
влітку 1919 р. з цього будинку по вул. Спаській,
12 вирушило сто київських комсомольців-добровольців
на придушення антибільшовицького селянського повстання,
керованого Зеленим (Данило Терпило), уродженцем с.
Трипілля на Київщині. В його загонах налічувалося понад
30 тис селян-повстанців, і цей стихійний протест мав
широку підтримку селянства. Звичайно, похід загону
київських комсомольців, необстріляних юнаків,
запалених комуністичними гаслами, хоч і об'єднаних з
2-м караульним полком, був наївністю, приреченою на
трагедію. Що, врешті, і сталося. Стомлені 55-кілометровим
переходом, вони полягали спати в хатах села Трипілля і
були жорстоко перебиті. Врятувалося дивом лише шестеро.
Цю трагедію потім, десятиріччями, підступно використовувала
комуністична пропаганда, вихваляючи героїзм комсомольців-
городян та ганьблячи "мерзенних куркулів" - селян.
На фасаді особняка було встановлено меморіальну дошку,
а в с. Трипілля пам'ятник-обеліск.
Джерело: "Особняки Києва" Ольга Друг, Дмитро Малаков Київ, 2004 р.
|