|
Стаття підготовлена проектом "Вашъ Кіевъ"
«www.oldkiev.info»
Житловий будинок (1893 р.), в якому проживав Хвойка В. В.
Вул. Ігорівська, 9/1.
Замикає перспективу Ігорівської вул.
на перетині її з Братською вул. Збудований
за проектом арх. В. Ніколаєва.
Єдиний будинок, що зберігся від наріжної садиби,
яка належала в кін. 19 - на поч. 20 ст. К. Сорокіній.
Огорожа по Ігорівській вул. того ж часу, що й будинок.
Двоповерховий, з підвалом, цегляний, у плані Г-подібний,
планування коридорно-анфіладне. Композиція фасадів
асиметрична, наріжжя будинку виділено розкріповкою і
завершено декоративним наметом, не передбаченим первісним
проектом. На розі розташовувався вхід до магазину
(пізніше дверний отвір було перетворено на віконний І.
Добре збереглося оздоблення фасадів і окремих інтер'єрів
у стилі ренесанс. Є зразком житлового будинку 2-ї пол. 19 ст.
на наріжній ділянці. У цьому будинку 1898-1914 з невеликими
перервами (1908 - вул. Братська, 14; 1909 - вул. Іллінська, 1)
жив Хвойка Вікентій В'ячеславович (1850- 1914) - археолог.
Чех за походженням. Викладав у київських
гімназіях (з 1876). У 90-х рр. 19 ст. почав проводити
археологічні розкопки, зокрема в Києві. 1893-1903
досліджував Кирилівську пізньопалеолітичну стоянку.
1894 проводив розкопки на г. Киселівці, 1896 - на Кирилівській вул.
1896 відкрив перші пам'ятки трипільської культури (4-3 тис. до н. е.)
у Середній Наддніпрянщині. У 1899-1901 досліджував давньослов'янські
пам'ятки. Відкрив нові археологічні культури, які за
місцем розкопок одержали назви зарубинецької
(2 ст. до н. е.- 2 ст. н. е.) і черняхівської (2-5 ст.),
розробив прогресивну концепцію щодо автохтонністі
(місцеве походження) слов'янського (і праслов'янського)
населення Середньої Наддніпрянщини. На поч. 20 ст.
вивчав пам'ятки східних слов'ян 7-10 ст., проводив
археологічні розкопки на місцях давньоруських міст
Білгорода і Витачева, городищ Старі Безродичі та Шарки.
Йому належить ініціатива вивчення пам'яток українського
середньовіччя у Чигирині. 1907-14 досліджував пам'ятки на
Старокиївській горі. Автор понад 200 друкованих
праць, значна частина яких створена 1898-1907. Один із
засновників Київського міського музею старожитностей
та мистецтв (1899). До останніх днів життя був хранителем
археологічного відділу музею, основну частину якого
складали його знахідки. У своїй квартирі вчений
відкрив для широкої публіки музей старожитностей.
1967 на фасаді будинку на пошанування вченого
встановлено гранітну меморіальну дошку із
зображенням амфори (арх. М. Говденко)
Автор: Марина Виноградова, Ігор Гирич, Віталій Отченашко.
Джерело: книга "Звід пам'яток історії та культури України"
Київ, Головна редакція зводу пам'яток історії та
культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім.. М. П. Бажана, 1999 р.
|
